У жовтні 2017 року до адвоката Дмитра Чугуєнка звернувся Клієнт – Польська компанія, яка спеціалізується на працевлаштуванні іноземних громадян у Республіці Польща.

Предметом спору між Компанією та громадянкою України (далі - Боржник) стали грошові кошти у сумі 1500 польських злотих, отримані нею та не повернуті в передбачений договором строк.

Зі слів Клієнта, Боржник повела себе зухвало та цинічно щодо їх компанії, а відтак позиція щодо стягнення цих коштів є принциповою, незважаючи на відносно невелику суму.

1. Судовий розгляд.

З метою захисту порушеного права Клієнта, адвокат звернувся із претензією до Боржника, яка, втім, залишилась без відповіді та будь-якої реакції.

01 грудня 2017 року з метою якнайшвидшого вирішення спору та стягнення коштів, Адвокатом підготовлено Заяву про видачу судового наказу та подано до суду.

16 лютого 2018 року видано судовий наказ.

12 березня 2018 року зазначений судовий наказ скасовано за заявою Боржника.

13 березня 2018 року до Господарського суду Черкаської області подано позов про стягнення боргу за договором позики.

24 квітня 2018 року позов задоволено у повному обсязі, а 17 травня 2018 року Господарський суд видав Наказ.

У серпні 2018 року, коли виконавче провадження вже було розпочате, з метою зупинення примусового виконання, ухилення від виконання рішення суду та затягування, із пропуском строку для апеляційного оскарження, Боржником подано апеляційну скаргу.

Адвокатом Дмитром Чугуєнком підготовлено заперечення проти відкриття апеляційного провадження, які були повністю враховані судом і Київський апеляційний господарський суд своєю ухвалою від 11 вересня 2018 року відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Детальніше про застосування цього процесуального механізму написано у статті Право на доступ до Правосуддя не є Абсолютним

Боржником оскаржено цю ухвалу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, який своєю постановою від 21 січня 2019 року залишив рішення апеляційного суду без змін.

2. Виконавче провадження.

Маючи досвід ефективного виконання судових рішень за допомогою приватних виконавців, звертатись до державного чи приватного виконавця питання не виникало.

Здійснювати примусове виконання цього рішення суду погодився приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович.

26 червня 2018 року відкрито виконавче провадження, накладено арешти на майно боржника, проте, як з’ясувалось, у Боржника було зовсім відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення.

На виклики та вимоги приватного виконавця Боржник не реагувала.

Так, з метою виявлення повного масиву об’єктів майна, що належить на праві власності, а також коштів боржника, приватний виконавець здійснив наступні дії:

направлено запити до Регіонального сервісного центру МВС України про зареєстровані транспортні засоби; з метою встановлення відомостей про номери рахунків направлено запит до Державної фіскальної служби; з метою отримання інформації про джерела доходів боржника направлено запит до Державної фіскальної служби України; з метою встановлення від відомостей про осіб-боржників, які отримують пенсію було направлено запит до Пенсійного фонду України; з метою отримання інформації про осіб-боржників, які отримують дохід за цивільно-правовими договорами було направлено запит до Пенсійного фонду України.

Згідно даних отриманих від Державної фіскальної служби та Пенсійного фонду України встановлено, що інформація про джерела отримання доходів боржником – відсутня.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек – інформація про майно боржника – відсутня.

26 червня 2018 року Приватний виконавець виніс постанови: про накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно; про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках в АТ "КРЕДОБАНК".

27 червня 2018 року виніс постанову про накладення арешту на всі банківські рахунки. 

Всі виконавчі дії, які були вчинені з метою виявлення майна чи грошових коштів боржника виявилися безрезультатними, оскільки, Боржник вчиняла дії з метою уникнення звернення стягнення на майно для погашення боргу за рішенням суду.

З метою звернення стягнення на майно, що перебуває у спільній власності подружжя Приватний виконавець звернувся до суду із клопотанням про звернення стягнення на частку, що належить Боржнику на праві спільної часткової власності.

19 листопада 2018 року Судом відмовлено у задоволенні зазначеного вище клопотання у зв’язку із тим, що автомобіль був зареєстрований на праві власності за чоловіком Боржника ще до реєстрації шлюбу між цими особами, а тому він не може вважатися спільною сумісною власністю подружжя, оскільки це майно не було набуто подружжям за час шлюбу (ст. 60 Сімейного Кодексу України).

Останнім заходом примусу Боржника у виконавчому провадженні залишилося тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, і тому Приватним виконавцем спільно із адвокатом підготовлено відповідне клопотання та подане до суду 12 березня 2019 року.

Клопотання, серед іншого, було обґрунтовано тим, що Боржник систематично подорожує за кордон, а вартість таких поїздок перевищує суму боргу щонайменше у 2 рази.

Стягувачем надано суду відповідь на адвокатський запит, відповідно до якої, Боржник у 2018 році подорожувала до Аліканте (Королівство Іспанія), Шарм-ель-Шейху (Єгипет), Барселони (Королівство Іспанія), Коломбо (Шрі-Ланка), а вартість поїздок становила від 78944,01 до 172917,00 гривень, в той час, коли сума боргу за рішенням суду становила лише 42550,71 грн., що можна вважати нічим іншим, ніж зухвалим та цинічним ухиленням від виконання рішення суду.

22 березня 2019 року Суд погодився із доводами Приватного виконавця та тимчасово обмежив Боржника у праві виїзду за кордон на строк до повного виконання рішення суду. 

Проте, і такий захід не став вирішальним та не змусив Боржника виконати рішення суду.

3. Кримінальне провадження.

09 травня 2019 року, враховуючи цинічне та зухвале ухилення Боржника від виконання рішення суду, адвокатом, разом із приватним виконавцем прийнято рішення звернутись до правоохоронних органів із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України (невиконання судового рішення).

Але, як відомо практикуючим юристам, Національна поліція не поспішає розслідувати кримінальні правопорушення, а тому попереду знову на нас чекав значний обсяг роботи та місяці очікувань.

Зрозуміло, що слідчий навіть не розпочав досудове розслідування та не вніс відомості за заявою-повідомленням Приватного виконавця до ЄРДР.

13 червня 2019 року адвокатом подано скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, яка була задоволена 04 липня 2019 року ухвалою слідчого судді.

Навіть після задоволення скарги ніхто в поліції нічого не зробив, а тому, слідчому було направлено ряд клопотань: про визнання потерпілим, про направлення витягу з ЄРДР та про вчинення процесуальних дій в порядку статті 220 КПК України.

Зазначені клопотання були проігноровані слідчим, а тому знову оскаржені до слідчого судді.

22 жовтня 2019 року Слідчим суддею Соснівського районного суду міста Черкаси задоволено скаргу представника потерпілої юридичної особи – адвоката Чугуєнка Д.В.

Враховуючи тривалу бездіяльність слідчого, адвокатом подано клопотання прокурору про здійснення перевірки законності кримінального провадження.

Прокурором витребувано матеріали справи та надано слідчому процесуальні вказівки.

Пізніше, слідча зателефонувала адвокату, їй було надано відповідні пояснення та документи, і вона знову зникла без вчинення будь-яких дій щодо розслідування злочину.

І знову подано скаргу слідчому судді, і знову її задоволено, і знову подано повторне клопотання про вчинення процесуальних дій.

18 травня 2020 року адвокатом направлено клопотання прокурору про здійснення перевірки законності кримінального провадження, яке було обґрунтоване тим, що  слідчим не розглянуто жодне клопотання представника потерпілого, а ухвали Слідчого судді не виконано, дій на виконання письмових вказівок процесуального керівника - прокурора не вчинено.

Слідчим систематично не виконуються рішення суду та вказівки прокурора у кримінальному провадженні щодо невиконання рішення суду.

В ЦІЙ КРАЇНІ ХТОСЬ ВИКОНУЄ РІШЕННЯ СУДУ?

Після цього «крику душі» із адвокатом зв’язалася нова слідча, яка запросила його та Приватного виконавця на прийом. Їй знову було надано пояснення та документи.

На наступний день слідча зателефонувала Боржнику.

Днем пізніше, Боржник зателефонувала Приватному виконавцю та повідомила його про те, що вона готова повністю виконати рішення, за умови закриття кримінального провадження щодо неї.

За декілька днів рішення суду було повністю виконане, а стягувач отримав свої гроші.

4. Успіх.

Що саме призвело до успіху в цій, здавалося б, безнадійній справі?

Безумовно, це не одна дія або влучний документ, а систематичний, законний тиск на Боржника з метою спонукання його до виконання рішення суду.

І чим більше заходів вживає Стягувач та Виконавець, тим більше шансів, що їм все-таки вдасться знайти слабке місце і пробити стійке небажання Боржника виконувати рішення суду.

P.S. Як би Поліція виконувала свої функції, хоча б формально, строк виконання рішення суду міг би бути меншим на 1 рік.