Коротко. Шлюб розривається за бажанням одного з подружжя, а згода другого впливає лише на порядок: подружжя без спільних дітей за взаємною згодою подає заяву до органу ДРАЦС або в застосунку «Дія», і шлюб розривається після спливу місяця (ст. 106 СК України; постанова КМУ від 08.10.2025 № 1282), а за наявності дітей або без згоди шлюб розриває суд (ст. 109–112 СК України). Заборону на розлучення під час вагітності дружини та до досягнення дитиною одного року скасовано з 19.12.2024 (Закон України від 20.11.2024 № 4073-IX). Шлюб, який розірвав суд, припиняється в день набрання рішенням законної сили (ст. 114 СК України). Особиста присутність клієнта в Україні не є обов'язковою: адвокат діє на підставі договору та ордера, а участь у засіданні можлива у відеоконференції (ст. 212 ЦПК України).
Розірвати шлюб в Україні можна в будь-який момент, і для цього достатньо волевиявлення одного з подружжя. Від того, чи згоден на розірвання шлюбу другий з подружжя і чи мають вони спільних неповнолітніх дітей, залежить, до якого органу слід звертатися і в якому порядку розривається шлюб. Відсутність згоди другого з подружжя не позбавляє права на розлучення, а лише зумовлює звернення до суду замість органу ДРАЦС. Якщо подружжя не має дітей і дійшло згоди щодо розірвання шлюбу, такий шлюб можна розірвати без звернення до суду: подружжя подає спільну заяву до органу державної реєстрації актів цивільного стану особисто або в електронній формі в застосунку «Дія», і після спливу місяця від дня її подання шлюб розривається, якщо жоден з подружжя не відкличе заяву (ст. 106 СК України; постанова КМУ від 08.10.2025 № 1282). Без звернення до суду, але вже за заявою одного з подружжя, орган ДРАЦС розриває шлюб і тоді, коли суд визнав другого з подружжя безвісно відсутнім або недієздатним (ст. 107 СК України).
Якщо ж подружжя має спільних неповнолітніх дітей, шлюб розриває лише суд, навіть за наявності згоди обох. У такому випадку подружжя подає до суду спільну заяву разом із письмовим договором, у якому визначається, з ким проживатимуть діти і як той із батьків, хто проживатиме окремо, братиме участь у їхньому утриманні та вихованні (ст. 109 СК України). Коли згоди немає, тобто другий з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, ухиляється від подання спільної заяви або його місце проживання невідоме, той, хто бажає розірвати шлюб, звертається до суду з позовом (ст. 110–112 СК України). Разом із вимогою про розірвання шлюбу в позові можна заявити вимоги про стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини, поділ спільного майна подружжя та відновлення дошлюбного прізвища. До 19 грудня 2024 року позов про розірвання шлюбу не можна було пред'явити під час вагітності дружини та протягом року після народження дитини, однак цю заборону скасовано Законом України від 20.11.2024 № 4073-IX, тож вагітність дружини чи вік дитини не є перешкодою для пред'явлення позову.
Для розірвання шлюбу в судовому порядку особиста присутність клієнта в Україні не є обов'язковою. Адвокат на підставі договору про надання професійної правничої допомоги та ордера адвокатського об'єднання готує і подає позовну заяву, отримує необхідні документи та представляє клієнта в судових засіданнях. Верховний Суд підтвердив, що представник одного з подружжя має право підписати і подати позов про розірвання шлюбу (постанова Верховного Суду від 07.04.2025 у справі № 757/10360/23-ц). Якщо клієнт бажає особисто взяти участь у судовому засіданні, він може зробити це в режимі відеоконференції з власного пристрою, зокрема з-за кордону (ст. 212 ЦПК України).
Розлучення в Україні: що потрібно знати перед зверненням до суду
Перш ніж звертатися до суду, слід визначити, чи підлягає справа розгляду в суді. Подружжя без спільних дітей, яке дійшло згоди щодо розірвання шлюбу, подає спільну заяву до органу ДРАЦС. Наявність спору щодо поділу майна не перешкоджає розірванню шлюбу в органі ДРАЦС, оскільки такий спір вирішується окремо: шляхом укладення договору між подружжям або за позовом про поділ спільного майна. Якщо один з подружжя з поважної причини не може особисто звернутися до органу ДРАЦС, заяву від його імені може подати другий з подружжя за умови нотаріального засвідчення підпису на ній (ч. 1 ст. 106 СК України). Отже, звернення до суду є необхідним лише у трьох випадках: коли подружжя має спільних неповнолітніх дітей, коли один з подружжя не згоден на розірвання шлюбу або коли подати спільну заяву до органу ДРАЦС неможливо.
Від згоди другого з подружжя залежить і те, який документ подається до суду. Подружжя з дітьми, яке дійшло згоди щодо розірвання шлюбу, подає спільну заяву, і справа розглядається в порядку окремого провадження, тобто без спору між сторонами. До заяви додається письмовий договір про місце проживання дітей та участь того з батьків, хто проживатиме окремо, в їхньому утриманні й вихованні. Якщо договір визначає розмір аліментів, він має бути нотаріально посвідчений, і в разі його невиконання аліменти стягуються на підставі виконавчого напису нотаріуса без повторного звернення до суду. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу не раніше ніж після спливу місяця від дня подання заяви, і до цього моменту кожен з подружжя має право відкликати заяву (ст. 109 СК України). Якщо ж згоди немає, справа розглядається в позовному провадженні за позовом того з подружжя, хто бажає розірвати шлюб.
Позов про розірвання шлюбу дає змогу вирішити в одному провадженні й інші питання, пов'язані з припиненням сімейних відносин. Крім вимоги про розірвання шлюбу, у позовній заяві можна заявити вимоги про:
- стягнення аліментів на дитину, а за наявності підстав також на утримання того з подружжя, з ким проживає дитина до досягнення нею трьох років;
- визначення місця проживання дитини;
- визначення способу участі того з батьків, хто проживає окремо, у вихованні дитини;
- поділ спільного майна подружжя;
- відновлення дошлюбного прізвища (ст. 113 СК України).
Водночас суд до початку розгляду справи по суті може виділити частину вимог в окреме провадження, якщо їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи (ч. 6 ст. 188 ЦПК України). У такому разі шлюб може бути розірвано раніше, ніж суд вирішить, наприклад, спір щодо аліментів. Поділ майна не відбувається автоматично внаслідок розірвання шлюбу, тому він потребує окремої вимоги, заявленої в тому самому позові або в окремому позові. Поки майно не поділено, воно залишається у спільній сумісній власності колишнього подружжя, і розпорядитися ним без згоди другого з них не можна (ст. 65, 68 СК України).
Від правильного визначення суду, до якого подається позов, залежить строк розгляду справи. За загальним правилом позов про розірвання шлюбу подається за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача. Позивач має право звернутися до суду за своїм зареєстрованим місцем проживання, якщо на його утриманні перебувають малолітні або неповнолітні діти або якщо він за станом здоров'я чи з інших поважних причин не може виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання будь-кого з них (ч. 2 ст. 28 ЦПК України). Якщо відповідач не має місця проживання в Україні або його адреса невідома, позов подається за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання в Україні (ч. 9, 10 ст. 28 ЦПК України; постанова Верховного Суду від 07.04.2025 у справі № 757/10360/23-ц). Позов, поданий з порушенням правил підсудності, суд передає до належного суду, що збільшує строк розгляду справи.
Суд розриває шлюб за позовом одного з подружжя, якщо встановить, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Для цього суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя та дійсні причини позову і бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя (ст. 112 СК України). Заперечення відповідача проти розірвання шлюбу суд враховує, однак саме по собі воно не є підставою для відмови в позові, оскільки примушування до збереження шлюбних відносин закон визнає порушенням права особи на свободу та особисту недоторканність (ст. 56 СК України). Водночас суд може надати подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців, і на цей час зупинити провадження у справі (ст. 111 СК України, ч. 7 ст. 240 ЦПК України). Надання такого строку є правом, а не обов'язком суду, тому суд вирішує це питання з урахуванням позиції сторін та обставин справи (постанова Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 442/6319/16-ц). Якщо один з подружжя вчинив домашнє насильство, суд не вживає заходів щодо примирення, незалежно від стану розгляду кримінального провадження, цивільної справи чи справи про адміністративне правопорушення щодо такого насильства (ч. 2 ст. 111 СК України).
Шлюб, який розірвав суд, припиняється в день набрання законної сили рішенням суду (ч. 2 ст. 114 СК України). Рішення набирає законної сили, якщо протягом строку на апеляційне оскарження його не оскаржено, тому зареєструвати новий шлюб можна лише після спливу цього строку. Відомості про розірвання шлюбу на підставі рішення суду вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Витяг про розірвання шлюбу видає орган ДРАЦС, його також можна замовити онлайн у застосунку чи на порталі «Дія».
Способи розірвання шлюбу
Сімейний кодекс передбачає два порядки розірвання шлюбу: адміністративний, у органі державної реєстрації актів цивільного стану, і судовий. Який із них застосовується, залежить не від бажання подружжя, а від двох обставин: чи є в них спільні неповнолітні діти і чи згодні обоє на розірвання шлюбу. Від порядку залежить і момент припинення шлюбу: в адміністративному порядку шлюб припиняється в день державної реєстрації його розірвання, а в судовому — в день набрання рішенням суду законної сили (ст. 114 СК України).
Через ДРАЦС — за спільною заявою, якщо немає спільних дітей
Подружжя, яке не має спільних неповнолітніх дітей, має право подати до органу ДРАЦС спільну заяву про розірвання шлюбу. Орган ДРАЦС не з'ясовує причин розлучення і не вживає заходів щодо примирення: його завдання полягає в перевірці документів і державній реєстрації розірвання шлюбу. Заява подається до відділу ДРАЦС за місцем проживання одного з подружжя, і строк обчислюється від дня її реєстрації. Після спливу місяця, якщо заяву не відкликано, орган ДРАЦС складає актовий запис про розірвання шлюбу і видає свідоцтво про розірвання шлюбу (ч. 2 ст. 106 СК України). Якщо один з подружжя не може з'явитися особисто, заяву від його імені подає другий з подружжя, а підпис відсутнього засвідчує нотаріус (ч. 1 ст. 106 СК України).
З 2026 року подружжя без спільних дітей може розірвати шлюб онлайн, не відвідуючи відділ ДРАЦС. Послуга працює в межах експериментального проєкту, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2025 № 1282. Заяву в застосунку «Дія» подає один з подружжя, а другий підтверджує згоду електронним підписом у застосунку; для цього обидва мають мати актовий запис про шлюб у «Дії», реєстраційний номер облікової картки платника податків та ID-картку або біометричний закордонний паспорт. Державна реєстрація розірвання шлюбу відбувається під час відеоконференції з працівником органу ДРАЦС не раніше ніж після спливу місяця з дня подання заяви, а відкликати заяву можна не пізніше ніж за чотири години до початку відеоконференції. Свідоцтво надсилається поштою лише в межах України. Оскільки проєкт є експериментальним і розрахований на два роки, звичайна процедура у відділі ДРАЦС залишається доступною для всіх.
В адміністративному порядку шлюб розривається і за заявою лише одного з подружжя, але тільки у двох випадках: якщо суд визнав другого з подружжя безвісно відсутнім або недієздатним (ст. 107 СК України). До 2010 року такий порядок застосовувався і щодо засудженого до позбавлення волі, однак цю підставу виключено з Кодексу Законом України від 01.07.2010 № 2398-VI, тому розірвання шлюбу з особою, яка відбуває покарання, відбувається в суді за загальними правилами. Після реєстрації розірвання шлюбу в органі ДРАЦС подружжя має фактично припинити спільне життя. Якщо ж воно продовжує проживати однією сім'єю, заінтересована особа може звернутися до суду з вимогою визнати таке розірвання шлюбу фіктивним (ст. 108 СК України).
Через суд — якщо є діти або немає згоди другого з подружжя
Суд розриває шлюб у двох формах. Якщо подружжя має спільних дітей, але обоє згодні на розірвання шлюбу, вони подають спільну заяву, до якої додають письмовий договір про місце проживання дітей, участь того з батьків, хто проживатиме окремо, у забезпеченні умов їхнього життя та умови здійснення ним права на особисте виховання. Договір про розмір аліментів обов'язково посвідчує нотаріус (ст. 109 СК України). Таку справу суд розглядає в окремому провадженні, не з'ясовує причин розлучення і ухвалює рішення не раніше ніж після спливу місяця від дня подання заяви. Якщо ж один з подружжя не згоден, ухиляється від подання спільної заяви або його місце проживання невідоме, другий з подружжя подає позов, і справа розглядається в позовному провадженні (ст. 110 СК України).
Позовне провадження у справах про розірвання шлюбу може бути як загальним, так і спрощеним. За загальним правилом спори, що виникають із сімейних відносин, не розглядаються у спрощеному провадженні, однак для справ про розірвання шлюбу і поділ майна подружжя закон робить виняток (п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України). Щоб суд розглянув справу у спрощеному порядку, клопотання про це слід заявити в самій позовній заяві або подати разом із нею (ч. 1 ст. 276 ЦПК України). Спрощене провадження проходить без підготовчого засідання, і суд розглядає справу протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження (ст. 275 ЦПК України). Якщо в позові поєднано вимоги, які не можуть розглядатися у спрощеному порядку, зокрема про визначення місця проживання дитини, справа розглядається за правилами загального позовного провадження з підготовчим засіданням.
Незалежно від форми провадження документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу в судовому порядку, є рішення суду, яке набрало законної сили (ст. 115 СК України). Свідоцтво про розірвання шлюбу орган ДРАЦС у такому випадку не видає. На підставі рішення суду до Державного реєстру актів цивільного стану громадян вносяться відомості, і за потреби можна отримати витяг з реєстру. Для використання рішення за кордоном на ньому проставляється апостиль, порядок отримання якого описано нижче.
Чи потрібна згода другого з подружжя на розлучення
Згода другого з подружжя не є умовою розірвання шлюбу. Право на пред'явлення позову має кожен з подружжя незалежно від позиції іншого (ч. 1 ст. 110 СК України), а відмова другого з подружжя від розлучення лише переносить справу з органу ДРАЦС до суду. У суді відповідач може заперечувати проти позову і просити про надання строку для примирення, однак суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо встановить, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей (ч. 2 ст. 112 СК України). Позивачу для цього не потрібно доводити провину відповідача: достатньо обґрунтувати, що сім'я фактично розпалася, спільне господарство не ведеться і подальше спільне життя неможливе.
Незгода відповідача найчастіше проявляється не в запереченнях, а в неявці до суду. Якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (ст. 280 ЦПК України). Відповідача, зареєстроване місце проживання якого невідоме, суд повідомляє шляхом оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, і після цього він вважається належно повідомленим (ч. 11 ст. 128 ЦПК України). Заочне рішення відповідач може просити переглянути в тому самому суді, але для цього йому потрібно довести поважність причин неявки та надати докази, які можуть вплинути на результат (ст. 284–288 ЦПК України).
На строк розгляду справи відповідач може вплинути головним чином клопотанням про надання строку для примирення. Суд має право зупинити провадження на строк до шести місяців, але при цьому оцінює, чи є реальна можливість збереження сім'ї (ст. 111 СК України, ч. 7 ст. 240 ЦПК України). Верховний Суд роз'яснив, що надання такого строку є правом суду, а не його обов'язком, і суд не може примушувати подружжя проживати разом або вимагати доказів порушення сімейних обов'язків (постанова Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 442/6319/16-ц). Якщо після спливу строку хоча б один з подружжя наполягає на розірванні шлюбу, суд розглядає справу по суті. Отже, у справі про розірвання шлюбу без згоди другого з подружжя робота адвоката полягає в належному повідомленні відповідача, обґрунтуванні неможливості збереження сім'ї та запереченні проти невиправданого зупинення провадження.
Коли розлучення неможливе або обмежене законом
Чинне законодавство не містить заборон на розірвання шлюбу як такого: шлюб може бути розірвано у будь-який час за бажанням хоча б одного з подружжя. Обмеження стосуються лише порядку, у якому шлюб розривається. Так, орган ДРАЦС не має права розірвати шлюб подружжя, яке має спільних неповнолітніх дітей, а також розірвати шлюб за заявою одного з подружжя, крім випадків безвісної відсутності чи недієздатності другого (ст. 106, 107 СК України). Шлюб з особою, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, розриває лише суд. У всіх цих випадках розлучення можливе, але потребує судового рішення.
Окремий порядок діє для шлюбів, зареєстрованих на тимчасово окупованих територіях. Актовий запис, складений окупаційною адміністрацією, для України правових наслідків не має, тому перед розірванням такого шлюбу заінтересована особа звертається до суду в порядку окремого провадження для встановлення факту реєстрації шлюбу на тимчасово окупованій території. Лише після того, як суд встановить цей факт і відомості внесуть до реєстру, подається заява або позов про розірвання шлюбу. Шлюб, зареєстрований українськими органами до окупації, розривається за загальними правилами, а копію актового запису за потреби отримує адвокат за адвокатським запитом до органу ДРАЦС.
Вагітність дружини та дитина до одного року
До 19 грудня 2024 року Сімейний кодекс забороняв пред'являти позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини. Винятки становили випадки, коли один з подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини, або коли батьківство щодо дитини визнала інша особа. Ці обмеження містилися в ч. 2–4 ст. 110 СК України і на практиці змушували подружжя чекати понад рік навіть тоді, коли обоє не бачили можливості зберегти сім'ю. Законом України від 20.11.2024 № 4073-IX, який набрав чинності 19 грудня 2024 року, ці частини зі ст. 110 СК України виключено.
Тепер вагітність дружини або народження дитини не перешкоджають пред'явленню позову про розірвання шлюбу ані чоловіком, ані дружиною. Тим самим законом доповнено ст. 111 СК України: суд не вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо один з них вчинив домашнє насильство, незалежно від того, чи розглянуто кримінальне провадження або справу про адміністративне правопорушення. Вагітність і малолітній вік дитини суд і надалі враховує, вирішуючи питання про надання строку для примирення та про аліменти на утримання дружини. Якщо інформація про заборону розлучення під час вагітності трапляється на інших сайтах, вона стосується редакції Кодексу, яка вже не діє.
Розлучення, якщо є спільна дитина
Наявність спільної неповнолітньої дитини означає, що шлюб розриває лише суд, але не означає, що між подружжям обов'язково буде спір. Якщо батьки дійшли згоди щодо всіх питань, які стосуються дитини, вони подають спільну заяву разом із письмовим договором про місце проживання дитини, участь у її утриманні та вихованні (ст. 109 СК України). Такий договір дає змогу врегулювати відносини щодо дитини без судового спору, оскільки суд перевіряє лише, чи не порушує він прав дитини, і не з'ясовує причин розірвання шлюбу. Договір про розмір аліментів посвідчує нотаріус, і в разі його невиконання аліменти стягуються на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Якщо згоди немає, питання щодо дитини вирішує суд разом із розірванням шлюбу або в окремій справі. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, дитини від десяти до чотирнадцяти років — за спільною згодою батьків і самої дитини, а дитина, яка досягла чотирнадцяти років, самостійно обирає, з ким із батьків проживатиме (ст. 160 СК України). За відсутності згоди спір вирішує суд, який бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення (ст. 161 СК України). Жоден із батьків не має переваги лише з огляду на стать: першочергове значення має якнайкраще забезпечення інтересів дитини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 402/428/16-ц).
У спорах щодо місця проживання дитини та участі у її вихованні обов'язково бере участь орган опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору (ч. 4, 5 ст. 19 СК України). Суд не зв'язаний цим висновком, але зобов'язаний мотивувати незгоду з ним. Тому підготовка до такої справи починається до подання позову: із збирання доказів умов проживання, зайнятості, участі кожного з батьків у житті дитини. Якщо вимогу про визначення місця проживання дитини заявлено в одному позові з розірванням шлюбу, справа розглядається в загальному позовному провадженні, а суд може виділити цю вимогу в окреме провадження, щоб не затягувати розірвання шлюбу (ч. 6 ст. 188 ЦПК України).
Як подати заяву на розлучення
Спосіб подання заяви залежить від того, куди вона подається і де перебуває заявник. Спільну заяву до органу ДРАЦС подають особисто або в електронній формі в застосунку «Дія», а позовну заяву до суду — у канцелярії суду, поштою або в електронній формі в підсистемі «Електронний суд». Клієнти, які перебувають за кордоном, найчастіше подають позов за допомогою адвоката, оскільки це не потребує ані особистого приїзду, ані власного електронного кабінету.
Особисто до суду або ДРАЦС
Спільну заяву про розірвання шлюбу подружжя подає до відділу ДРАЦС особисто, пред'являючи паспорти та свідоцтво про шлюб. Якщо один з подружжя не може з'явитися, його підпис на заяві засвідчує нотаріус, і заяву подає другий з подружжя (ч. 1 ст. 106 СК України). Позовну заяву до суду подають у письмовій формі в канцелярії суду або надсилають поштою. Вона має відповідати вимогам ст. 175 ЦПК України: містити найменування суду, відомості про сторони, обставини, якими обґрунтовується позов, докази, перелік доданих документів та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. До заяви додаються її копії та копії всіх документів для відповідача, а також документ про сплату судового збору (ст. 177 ЦПК України). Позовну заяву, подану з недоліками, суд залишає без руху і надає строк для їх усунення, і лише після усунення недоліків відкриває провадження.
Через Електронний суд
Підсистема «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи дає змогу подати позов, отримувати ухвали та повістки і знайомитися з матеріалами справи без відвідування суду. Для фізичних осіб реєстрація електронного кабінету є добровільною, тоді як адвокати зобов'язані мати електронний кабінет і подавати документи в ньому (ч. 6 ст. 14 ЦПК України). Для входу і підписання документів потрібен кваліфікований електронний підпис. Позов, поданий в електронній формі, вважається поданим у день його надходження до системи, а судові повістки та рішення надходять до електронного кабінету, що пришвидшує обмін документами.
Якщо позивач не має власного електронного кабінету, документи від його імені подає адвокат зі свого кабінету, зазначаючи у позові відомості про представника та додаючи ордер. Так само адвокат отримує всі ухвали суду і стежить за рухом справи в режимі реального часу. Це має значення для клієнтів, які перебувають за кордоном або не мають кваліфікованого електронного підпису українського надавача. Про кожну ухвалу суду та призначене засідання клієнт дізнається від адвоката, а копії процесуальних документів отримує в електронному вигляді.
Дистанційно, перебуваючи за кордоном
Клієнту, який перебуває за кордоном, для розірвання шлюбу в Україні достатньо укласти з адвокатським об'єднанням договір про надання професійної правничої допомоги. Договір підписується дистанційно, після чого об'єднання видає ордер, який підтверджує повноваження адвоката в суді. Верховний Суд підтвердив, що представник має право підписати і подати позов про розірвання шлюбу від імені одного з подружжя (постанова Верховного Суду від 07.04.2025 у справі № 757/10360/23-ц). Далі адвокат готує позов, отримує документи, яких бракує, подає позов в електронній формі і бере участь у засіданнях.
Особиста участь клієнта в засіданні не є обов'язковою, однак за бажанням він може взяти в ньому участь у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису. Заява про таку участь подається не пізніше ніж за п'ять днів до засідання, а ризики технічної неможливості участі несе заявник (ст. 212 ЦПК України). Якщо обоє з подружжя проживають за межами України, суд для розгляду справи визначає Верховний Суд за заявою позивача (ст. 29 ЦПК України), і лише після цього позов подається до визначеного суду. Документи, видані за кордоном, для подання в український суд потребують легалізації або апостиля та перекладу українською мовою.
Які документи потрібні для розлучення
Перелік документів залежить від порядку розірвання шлюбу та від заявлених вимог. Для спільної заяви до органу ДРАЦС достатньо паспортів подружжя та свідоцтва про шлюб. Для звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу потрібні:
- копія паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків позивача;
- свідоцтво про шлюб або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб;
- свідоцтва про народження спільних дітей;
- відомості про зареєстроване місце проживання відповідача;
- документи, що підтверджують обставини, на які посилається позивач: окреме проживання, відсутність спільного господарства, домашнє насильство, якщо воно мало місце;
- документ про сплату судового збору;
- договір про надання професійної правничої допомоги та ордер, якщо позов подає адвокат.
Якщо в позові заявлено вимоги про аліменти, місце проживання дитини або поділ майна, до нього додаються документи, що стосуються цих вимог: довідки про доходи, документи на майно, докази умов проживання дитини. Свідоцтво про шлюб, яке втрачено або залишилося в другого з подружжя, замінює витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, який видає орган ДРАЦС або який можна замовити в «Дії». Документи, яких бракує, адвокат отримує за адвокатським запитом. Ті документи, що перебувають у володінні другого з подружжя чи третіх осіб, суд витребовує за клопотанням сторони (ст. 84 ЦПК України).
Документи, видані іноземними органами, зокрема свідоцтво про шлюб, зареєстрований за кордоном, визнаються дійсними в Україні після легалізації, якщо інше не передбачено міжнародним договором (ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право»). Для країн — учасниць Гаазької конвенції 1961 року легалізацію замінює апостиль. Такі документи подаються до суду з нотаріально засвідченим перекладом українською мовою. Якщо шлюб зареєстровано за кордоном і не внесено до українського реєстру, для суду достатньо іноземного свідоцтва з апостилем і перекладом, окремої реєстрації шлюбу в Україні перед розлученням не потрібно.
Скільки коштує розлучення
Витрати на розлучення складаються з судового збору, вартості послуг адвоката та витрат на отримання документів після ухвалення рішення. Розмір кожної складової залежить від порядку розірвання шлюбу, кількості вимог у позові та подальшого використання рішення в Україні чи за кордоном. Актуальна вартість послуг адвокатського об'єднання наведена у розділі вартості на цій сторінці.
Вартість супроводу адвоката
Вартість супроводу визначається складом робіт, а не кількістю засідань. Розірвання шлюбу за спільною заявою з дітьми та розірвання шлюбу за позовом без згоди відповідача, який перебуває за кордоном, відрізняються обсягом роботи в кілька разів: у другому випадку додаються підготовка доказів, повідомлення відповідача за допомогою компетентних органів іноземної держави та участь у більшій кількості засідань. Тому висновок про перспективи справи та склад робіт надається до укладення договору, після аналізу документів клієнта. Якщо разом із розірванням шлюбу заявляються вимоги про поділ майна, аліменти чи місце проживання дитини, вони оцінюються як окремі напрями роботи.
Судовий збір та отримання копії рішення суду
За подання позовної заяви про розірвання шлюбу сплачується судовий збір, розмір якого встановлює Закон України «Про судовий збір» і який щороку змінюється. Судовий збір сплачується за кожну вимогу окремо: за розірвання шлюбу як за вимогу немайнового характеру, а за поділ майна — з урахуванням ціни позову. Позивачі у справах про стягнення аліментів від сплати судового збору звільнені (п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»). Судовий збір, сплачений позивачем, суд стягує з відповідача в разі задоволення позову (ст. 141 ЦПК України).
Після ухвалення рішення суд надсилає його копію учасникам справи, а після набрання ним законної сили видає копію з відповідною відміткою. Саме копія з відміткою про набрання законної сили є документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу (ст. 115 СК України), і саме вона потрібна для проставлення апостиля, отримання витягу з реєстру та реєстрації нового шлюбу. Повний текст рішення також оприлюднюється в Єдиному державному реєстрі судових рішень із знеособленням персональних даних. Копію рішення з відміткою отримує адвокат у суді або в електронному кабінеті, тож клієнту не потрібно звертатися до суду особисто.
Апостиль рішення суду про розлучення
Для того щоб рішення українського суду про розірвання шлюбу визнали за кордоном, на ньому проставляється апостиль. Апостиль на документах, виданих судами та органами юстиції, зокрема органами ДРАЦС, проставляє Міністерство юстиції України. Для цього подається оригінал рішення або його копія, яку засвідчив суд, з відміткою про набрання законної сили. Після проставлення апостиля рішення перекладається мовою держави, де воно використовуватиметься, і переклад засвідчує нотаріус. Для держав, які не є учасницями Гаазької конвенції 1961 року, замість апостиля проводиться консульська легалізація.
Апостиль проставляється і на свідоцтві або витягу з реєстру про розірвання шлюбу, якщо шлюб розірвав орган ДРАЦС. Усю процедуру, від отримання копії рішення в суді до проставлення апостиля та перекладу, адвокат виконує без участі клієнта і надсилає готові документи за кордон. Чи достатньо апостильованого рішення для визнання розлучення в конкретній державі, залежить від її законодавства. У деяких країнах потрібна додаткова процедура визнання, про що адвокат повідомляє під час аналізу ситуації.
Скільки триває розлучення
В органі ДРАЦС або в застосунку «Дія» шлюб розривається після спливу місяця від дня подання заяви (ч. 2 ст. 106 СК України). Цей строк не скорочується навіть за взаємною згодою подружжя, оскільки закон відводить його на можливе відкликання заяви. Розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя з дітьми в суді також займає не менше місяця, оскільки суд не має права ухвалити рішення раніше (ч. 3 ст. 109 СК України). На практиці строк залежить від дати призначеного засідання та від того, чи надійшли до суду всі документи.
У позовному провадженні строк залежить від форми розгляду. У спрощеному провадженні суд розглядає справу протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження (ст. 275 ЦПК України). У загальному провадженні підготовче провадження триває до шістдесяти днів, а розгляд по суті — до тридцяти днів після його закінчення (ч. 3 ст. 189, ч. 1 ст. 210 ЦПК України). Після ухвалення рішення спливає тридцятиденний строк на апеляційне оскарження, і лише після цього рішення набирає законної сили, а шлюб припиняється (ст. 273, 354 ЦПК України; ч. 2 ст. 114 СК України).
Фактичний строк збільшують три обставини. Перша — строк для примирення, який суд може надати на період до шести місяців (ст. 111 СК України). Друга — повідомлення відповідача, який проживає за кордоном: якщо адреса відома, повістку вручають компетентні органи іноземної держави в порядку Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів 1965 року або двостороннього договору про правову допомогу, і це займає від кількох місяців. Третя — апеляційне оскарження рішення відповідачем, після якого рішення набирає законної сили з дня ухвалення постанови апеляційного суду. Отже, розірвання шлюбу без спору за позовом займає орієнтовно два-три місяці з урахуванням строку на апеляцію, а зі спором і відповідачем за кордоном — від півроку.
Що вирішити одночасно з розлученням
Розірвання шлюбу припиняє лише сам шлюб. Майнові відносини подружжя, утримання дітей і порядок їх виховання воно не врегульовує, тому ці питання доцільно вирішити в тому самому позові або принаймні одночасно з ним. Це заощаджує час, оскільки суд одразу встановлює всі обставини, і дає змогу отримати виконавчий документ за кожною вимогою.
Поділ майна подружжя
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності незалежно від того, на кого з них воно оформлене і хто з подружжя мав дохід (ст. 60 СК України). Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності: майно залишається спільним, доки подружжя не поділить його шляхом укладення договору або за рішенням суду (ст. 68 СК України). У разі поділу частки подружжя є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю або шлюбним договором, а суд може відступити від рівності часток за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один з подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї або приховав чи знищив спільне майно (ст. 70 СК України). До вимог про поділ майна після розірвання шлюбу застосовується трирічна позовна давність, яка обчислюється від дня, коли один з подружжя дізнався або міг дізнатися про порушення свого права (ч. 2 ст. 72 СК України). Про те, що саме ділиться, як оцінюється майно і як забезпечується позов, ідеться на сторінці послуги «Поділ майна подружжя».
Аліменти на дитину
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, і цей обов'язок не залежить від того, чи перебувають вони у шлюбі (ст. 180 СК України). Аліменти присуджуються у частці від доходу платника або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, з ким проживає дитина (ст. 183, 184 СК України). Розмір аліментів не може бути меншим за мінімальний гарантований розмір, встановлений законом, а при визначенні розміру суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника, наявність у платника інших дітей та інші обставини (ст. 182 СК України). Аліменти присуджуються від дня пред'явлення позову, а за наявності доказів, що позивач вживав заходів для їх отримання, — і за попередній період, але не більш як за десять років (ст. 191 СК України). Якщо батьки дійшли згоди, розмір і порядок сплати аліментів закріплюються нотаріально посвідченим договором, на підставі якого в разі невиконання аліменти стягуються за виконавчим написом нотаріуса (ст. 189 СК України). Детальніше — на сторінці послуги «Аліменти на дитину».
Місце проживання і участь у вихованні дитини
Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зберігає рівні права та обов'язки щодо неї і має право на особисте спілкування з дитиною та участь у її вихованні (ст. 141, 157 СК України). Другий з батьків не має права перешкоджати цьому, якщо спілкування не шкодить дитині. Порядок участі у вихованні батьки визначають за домовленістю, а за її відсутності — орган опіки та піклування або суд, який може встановити конкретний графік побачень, їх місце і тривалість (ст. 158, 159 СК України). Спір про місце проживання дитини суд вирішує з обов'язковою участю органу опіки та піклування і з урахуванням інтересів дитини як пріоритету (ст. 161 СК України; постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 402/428/16-ц). Як готується така справа і які докази мають значення, описано на сторінці послуги «Визначення місця проживання дитини».
Розлучення з іноземцем або перебуваючи за кордоном
Шлюб громадянина України з іноземцем або шлюб, зареєстрований за кордоном, можна розірвати в Україні, якщо справа підсудна українському суду. Право, що застосовується до припинення шлюбу, визначається так само, як і право щодо правових наслідків шлюбу: спільним особистим законом подружжя, за його відсутності — правом держави останнього спільного місця проживання, а якщо й такого немає — правом держави, з якою обоє з подружжя мають найтісніший зв'язок (ст. 60, 63 Закону України «Про міжнародне приватне право»). Це означає, що суд в Україні може розірвати шлюб як за українським, так і за іноземним правом. В останньому випадку зміст іноземного права встановлює суд, а сторони можуть подати документи, що його підтверджують.
Підсудність справи українському суду залежить від того, де проживають сторони. Якщо один з подружжя проживає в Україні, позов подається за загальними правилами ст. 27, 28 ЦПК України, а щодо відповідача-іноземця, який не має місця проживання в Україні, — за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим місцем проживання (ч. 9, 10 ст. 28 ЦПК України; постанова Верховного Суду від 07.04.2025 у справі № 757/10360/23-ц). Якщо ж обидві сторони проживають за межами України, суд для розгляду справи визначає суддя Верховного Суду за заявою позивача (ст. 29 ЦПК України). Відповідачу за кордоном документи вручають компетентні органи його держави, що збільшує строк розгляду справи на кілька місяців.
Розлучення за кордоном не завжди є альтернативою українському суду. Рішення іноземного суду про розірвання шлюбу підлягає визнанню в Україні в порядку, встановленому ЦПК України, і лише після такого визнання відомості про розірвання шлюбу вносяться до українських реєстрів (ст. 471–473 ЦПК України). Тому громадянам України, які проживають за кордоном, часто простіше розірвати шлюб в Україні дистанційно, а потім апостилювати рішення для країни проживання. Усю процедуру веде адвокат на підставі договору та ордера, а участь клієнта за потреби забезпечується у відеоконференції (ст. 212 ЦПК України).
Чим допоможе адвокат DISPUTES
Результат у справі про розірвання шлюбу залежить від правильного вибору порядку, належного повідомлення відповідача та повного складу документів. Помилка на будь-якому з цих етапів не позбавляє права на розлучення, але додає місяці до строку: суд повертає позов або залишає його без руху, передає справу до іншого суду, відкладає засідання з огляду на відсутність доказів повідомлення. Робота адвокатського об'єднання побудована так, щоб клієнт отримав рішення, придатне для використання в Україні та за кордоном, без особистої участі.
Оцінка ситуації та стратегія
Робота починається з аналізу документів клієнта та обставин: чи є спільні діти, де проживає та чи згоден другий з подружжя, чи є майно та які вимоги доцільно поєднати з розірванням шлюбу. За результатами визначаються порядок розірвання шлюбу, суд, до якого подається позов, форма провадження та склад вимог. Висновок про перспективи справи, орієнтовний строк і склад робіт надається до укладення договору. Під час аналізу визначаються:
- вибір між органом ДРАЦС, застосунком «Дія», спільною заявою до суду та позовом;
- підсудність, зокрема визначення суду Верховним Судом для сторін за кордоном;
- доцільність поєднання вимог про майно, аліменти та дитину;
- потреба в легалізації та перекладі документів, виданих за кордоном.
Підготовка позову та документів
Позовна заява готується відповідно до ст. 175 ЦПК України з клопотанням про розгляд у спрощеному провадженні, якщо склад вимог це дозволяє. Документи, яких бракує, адвокат отримує за адвокатським запитом: витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, відомості про зареєстроване місце проживання відповідача, копії актових записів. Для документів, виданих за кордоном, організовується апостилювання та нотаріально засвідчений переклад. Позов подається в електронній формі в підсистемі «Електронний суд», що дає змогу отримувати ухвали і повістки в день їх ухвалення.
Представництво в суді без особистої присутності клієнта
Адвокат бере участь у засіданнях на підставі договору про надання професійної правничої допомоги та ордера, подає заяви та клопотання, забезпечує належне повідомлення відповідача та заперечує проти невиправданого зупинення провадження на примирення. У разі неявки відповідача подається заява про заочний розгляд справи (ст. 280 ЦПК України). Клієнт за бажанням приєднується до засідання у відеоконференції з власного пристрою (ст. 212 ЦПК України), а про кожну процесуальну дію отримує повідомлення від адвоката. У разі апеляційного оскарження представництво продовжується в апеляційному суді.
Отримання рішення суду та апостилю
Після набрання рішенням законної сили адвокат отримує в суді його копію з відповідною відміткою, за потреби замовляє витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян та подає рішення до Міністерства юстиції України для проставлення апостиля. Далі організовується переклад мовою держави використання з нотаріальним засвідченням, і готовий пакет документів надсилається клієнту за кордон. Якщо законодавство держави проживання клієнта передбачає окрему процедуру визнання іноземного рішення про розлучення, адвокат готує документи, необхідні для такої процедури. Клієнт отримує рішення в такому вигляді, у якому його приймуть органи держави проживання.
