30 липня 2021 року адвокатом Дмитром Чугуєнко завершено трирічний супровід міжгалузевої судової справи та звільнено фізичну особу від сплати податків на суму 2.8 мільйони гривень.
Захист у зазначеній справі здійснювався у адміністративному, кримінальному та цивільному провадженнях.
Історія
В травні - червні 2015 року Клієнтка зустріла знайомого, який під час розмови зазначив, що його знайомому потрібна допомога у веденні бізнесу.
Згодом, з нею зв’язався цей знайомий, повідомив, що від Клієнтки вимагається відкрити рахунок у банку та підписати необхідні йому для ведення підприємницької діяльності папери, за що Клієнтка отримає 2000 гривень.
Під час відкриття карткового рахунку у відділені зазначеного банку були присутні близько 10 осіб, які, так само як і Клієнтка відкривали для здійснення операцій з ТОВ «Х» карткові рахунки за винагороду.
Після відкриття рахунку, Клієнтка віддала платіжну картку, підписала папери та отримала від нього винагороду в розмірі 2000 гривень.
Зазначена раніше особа запевняла, щоб та не хвилювалася, оскільки їх діяльність повністю законна.
Крім того, пильність Клієнтки було притуплено тим, що картка не була кредитною, ніяких негативних наслідків, зокрема боргу перед банком, за користування її карткою не могло бути.
Після передання Картки з жодним із зазначених осіб зв’язку Клієнтка не підтримувала, про операції з Карткою не повідомлялась та згоди не давала, в зв’язку з чим дійшла висновку, що її картка більше не потрібна та закрила рахунок.
Але на цьому історія тільки починається.
Зазначені особи діяли як конвертаційний центр з метою ухилення від сплати податків підприємств реального сектору економіки, а також відмивання грошей, отриманих злочинним шляхом.
Так, в зазначений центр входили ряд фізичних та юридичних осіб, які використовували карткові рахунки, отримані за винагороду для виведення готівкових коштів через банкомати та відділення банку.
За декілька місяців своєї «роботи», вони здійснили операцій по картці Клієнтки на загальну суму близько 9 мільйонів гривень.
Державна податкова (на той час фіскальна) служба здійснила перевірку, за результатами якої донарахувала Клієнтці податків на загальну суму 2.8 мільйони гривень та звернулась до суду із позовом про їх стягнення.
У листопаді 2017 року Клієнтка звернулась по правову допомогу до адвокатського об’єднання «Дісп’ютс».
Захист інтересів Клієнтки.
Судове засідання у справі за позовом Фіскальної служби мало відбутись лише за тиждень, тому часу було обмаль і стратегію захисту необхідно було обдумати якомога швидше.
Адміністративне провадження.
Перше, що необхідно було зробити, це подати позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень для того, щоб зупинити провадження у справі за позовом Фіскалів.
Підставою для оскарження ППР стало неотримання Клієнткою доходу, оскільки нею не здійснювалось будь-якої підприємницької діяльності, зокрема інвестиційної.
Крім того, адвокат мав наміри використати матеріали кримінального провадження як докази відсутності підстав для нарахування податків.
Водночас, слідчий та прокурор не надали жодного документа на вимогу ухвали суду про витребування доказів.
Враховуючи недостатність доказової бази для доведення правової позиції адвокатом прийнято рішення розпочати кримінальне провадження за фактом вчинення шахрайства по відношенню до Клієнтки.
Кримінальне провадження.
Зазначене кримінальне провадження просувалось дуже повільно, але слід віддати належне поліція та прокуратура спрацювали досить непогано.
Вони здійснили формальну перевірку щодо осіб, які могли буди підозрюваними у цій справі, встановили, що їх не можливо знайти та склали про це рапорт.
У справі з’явились хоч якісь документи.
На наступних судових засіданнях у Окружному адміністративному суді міста Києва адвокат у своїх поясненнях звернув увагу судді, що Договір, укладений між Клієнткою та ТОВ «Х» є нікчемним, фіктивним, тому що направлений на порушення публічного порядку (228 ЦК України), оскільки мало місце кримінальне правопорушення, передбачене ст. 208, 212 КК України.
Правочин, спрямований на незаконне зменшення податкових зобов’язань або отримання права на бюджетне відшкодування, порушує публічний порядок, оскільки має на меті незаконне заволодіння державним майном (коштами, які мали б надійти до бюджету чи сплачені з бюджету).
Клієнтка не могла здійснити цю операцію, оскільки в неї не було грошей на купівлю-продаж цінних паперів на суму 9 869 535,92 грн. для подальшого їх продажу.
Довідки про доходи, записи в трудовій книжці, довідка ОК-5 свідчать про те, що за все життя Клієнтка не мала доходу у майже 10 мільйонів гривень, щоб придбати на них цінні папери.
Водночас, таких доводів виявилось недостатньо, та враховуючи заперечення представника Фіскальної служби, прийнято рішення розпочати ще один судовий процес – цивільний.
А на час розгляду цивільної справи, провадження у адміністративному було зупинено на підставі ухвали суду.
Цивільне провадження.
Адвокатом Дмитром Чугуєнко подано до Шевченківського районного суду міста Києва позов про визнання недійсними договорів, які стали підставою для нарахування податків, обгрунтований наступним.
Внаслідок вчинення групою осіб кримінальних правопорушень щодо держави, передбачених статтями 205, 212 КК України, а щодо Клієнтки – статтею 190 КК України, їй безпідставно нараховано податковий борг в розмірі 2 858 954,18 грн., з якого: по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2 469 200,00 грн. основного платежу та 187 218,77 грн. нарахованої пені; по військовому збору в сумі 185 177,25 грн. основного платежу та 17 358,16 грн. нарахованої пені. Зазначений податковий борг виник на підставі донарахованих сум податкових зобов’язань, згідно з податкових повідомлень-рішень, чим завдано шкоди її майновим правам.
Відповідно до змісту Актів Фіскальної служби, зазначений борг виник внаслідок отримання прибутку від операцій купівлі-продажу цінних паперів на загальну суму 9 876 120,00 грн. за спірними Договорами купівлі-продажу цінних паперів.
Водночас, Клієнтка не здійснювала будь-яких операцій з цінними паперами, та не могла їх здійснювати з обставин, що викладені нижче, а тому її право є порушеним, Договори підлягають визнанню недійсними.
Оспорювані Договори купівлі-продажу цінних паперів є фіктивними і як наслідок, недійсними оскільки не були спрямовані на виникнення прав та обов’язків, передбачених умовами цих Договорів, виходячи з наступного.
Клієнтка не придбавала цінних паперів на суму 9 869 535,92 грн., тому що:
- Не мала для цього необхідних коштів.
- Ніколи не мала відношення до ринку цінних паперів, не є торговцем цінними паперами та не має досвіду торгівлі на ринку цінних паперів. Як зазначено у трудовій книжці Клієнтки, вона працювала менеджером з продажів туристичних послуг та продавцем консультантом. Жодного разу не стикалась із цінними паперами та не мала до них інтересу. Підписуючи спірні Договори, вона не знала їх змісту та не намагалась його дізнатись, оскільки довіряла особі (фактично родичу), яка попросила допомогти та ввела в оману, щодо дійсного змісту зазначених правочинів.
- Дохід, який отриманий від різниці між ціною, за якою були придбані та пізніше продані цінні папери, а також дати здійснення операцій позбавлені будь-якого здорового глузду. Так, ціна за якою, начебто були придбані цінні папери, становила 9 876 120,00 грн., а продані за ціною 9 869 535,92 грн. Тобто, на думку ДФС, Клієнтка придбала 06.07.2015 року цінних паперів на суму біля 10 млн. гривень, для того, щоб до 01.10.2015 року їх продати із прибутком у 6 584,08 грн. (0,0667%). Такі дії побічно доказують відсутність реальності операції купівлі-продажу цінних паперів.
- ТОВ «Х» та ТОВ «У» не є підприємствами реального сектору економіки, вони створені невідомими особами з метою систематичного вчинення кримінальних правопорушень, а саме: ухилення від сплати податків (частина конвертаційного центру) та фіктивне підприємництво.
Зазначені факти підтверджуються матеріалами досудового розслідування СУ ФР ДПІ.
Так, згідно із службовими записками «проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що групою фізичних осіб знято готівкові кошти через пос-термінали та банкомати на загальну суму 39,11 млн. грн. від операцій з купівлі-продажу цінних паперів, які фактично не здійснювалися.
В рамках досудового розслідування, здійснено тимчасовий доступ до речей і документів ТОВ «Х», в ході аналізу руху коштів якому не встановлено взаємовідносин між ТОВ «Х» та, зокрема, Клієнткою»
«Також, в ході досудового розслідування не встановлено офісні, торговельні та складські приміщення, виробниче обладнання, основні засоби та інші умови, які необхідні для виконання зазначених у господарських документах договірних зобов’язань перед контрагентами. ТОВ «Х» зареєстровано за адресою масової реєстрації та фактично за адресою не знаходиться.
Разом з цим, в якості свідків по вищевказаному кримінальному провадженню допитано фізичних осіб, з банківських рахунків яких здійснювалось зняття готівкових коштів, які показали, що не мають жодного відношення до купівлі або продажу цінних паперів із залученням ТОВ «Х» та ТОВ «У», а рахунки в банківських установах відкривались ними виключно за грошову винагороду із наступним оформленням довіреностей».
Крім того, зазначено, що керівник ТОВ «Х» у телефонній розмові повідомив, що він не є керівником і перебуває в зоні проведення антитерористичної операції.
Всі ці докази у своїй сукупності свідчать про те, що спірні Договори були укладені без мети їх реального виконання, оскільки Клієнтка не придбавала і не могла придбавати цінні папери, а Відповідачі не мали на меті торгівлю цінними паперами, а мали намір здійснювати незаконну діяльність вчиняти кримінальні правопорушення під прикриттям законної господарської діяльності.
Вирішення.
19 квітня 2019 року Шевченківський районний суд міста Києва повністю задовольнив позов та визнав спірні договори недійсними.
Лише у грудні 2019 року адміністративний суд поновив провадження, а у червні 2020 року ухвалив рішення, яким позов про скасування податкових повідомлень рішення задовольнив у повному обсязі.
У жовтні 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив Головному управлінню Державної податкової служби в місті Києві у задоволенні апеляційної скарги та залишив рішення без змін.
А 30 липня 2021 року, Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалено рішення про відмову ГУ ДПС у місті Києві у задоволенні позову про стягнення податкового боргу у сумі 2.8 мільйони гривень.
Клієнтка тепер може жити спокійно і не турбуватись про цей епізод свого життя.
Надзвичайно складна, тривала та цікава міжгалузева справа.