Вступ
У листопаді 2024 року Печерський районний суд міста Києва задовольнив позовні вимоги громадянина США щодо стягнення коштів з українського IT-товариства за невиконаний договір підряду на створення музичного твору. Справа демонструє ефективність українського правосуддя у захисті прав іноземних громадян та відповідальність вітчизняних підприємців за невиконання договірних зобов'язань.
Рішенням суду стягнуто 4490 доларів США (181 906,96 грн.) основної заборгованості, а також 1890,07 грн. судового збору та 10 000 грн. витрат на правничу допомогу.
Історія кейсу
29 грудня 2018 року між позивачем та відповідачем було укладено угоду щодо підготовки музичного твору у вигляді перепродукції семплу. Предметом договору було відтворення конкретних елементів існуючого аудіозапису з повторним записуванням окремих інструментальних та вокальних частин.
2 січня 2019 року позивач виконав свої зобов'язання, сплативши 4490 доларів США на особистий рахунок керівника відповідача. Після спливу приблизно півроку з моменту укладення договору музичний твір не був підготовлений.
17 липня 2019 року від керівника товариства надійшов електронний лист з вибаченнями за затримку та поясненнями щодо специфіки їхнього підходу до відтворення семплів. У листі зазначалося, що кожен елемент аналізується окремо та використовуються різні студії з усього світу для співпраці, що нагадує "розподіл частин головоломки". Керівник обіцяв завершити проект протягом двох тижнів або запропонувати часткове відшкодування.
Не отримавши коштів від контрагента, клієнт звернувся до Адвокатського об'єднання "Дісп'ютс" за правовою допомогою.
27 березня 2024 року адвокатом направлено відповідачу претензію-вимогу про розірвання угоди та повернення коштів. Відповідь на претензію не надійшла. Після аналізу документів було прийнято рішення про підготовку та подання позову до суду.
Пред'явлення позову та правова позиція
Угода між сторонами була кваліфікована як договір підряду відповідно до статей 837-838 Цивільного кодексу України. За договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник - прийняти та оплатити виконану роботу.
правові підстави
Правовою основою позову стали статті 849 та 858 ЦК України. Стаття 849 передбачає право замовника відмовитися від договору підряду у випадках:
- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу
- якщо підрядник виконує роботу настільки повільно, що закінчення у строк стає неможливим
- якщо під час виконання роботи стає очевидним, що вона не буде виконана належним чином
Стаття 858 ЦК України надає замовникові право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків у випадку істотних недоліків у роботі, які не можуть бути усунені.
безпідставне збагачення
Після розірвання договору кошти, сплачені позивачем, набули статусу безпідставно набутих відповідно до статті 1212 ЦК України. Відповідач був зобов'язаний повернути ці кошти, оскільки правова підстава для їх утримання відпала.
Під час підготовки позову було встановлено, що з моменту порушення зобов'язань минуло більше трьох років - загального строку позовної давності, встановленого статтею 257 ЦК України. Однак клієнт вирішив ризикнути і звернутись із позовом в будь-якому випадку.
Рішення суду
Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників. Відповідач в судове засідання не з'явився, попри належне повідомлення, та не подав відзив на позов.
15 листопада 2024 року Печерський районний суд міста Києва в складі головуючого судді ухвалив заочне рішення у справі, повністю задовольнивши позовні вимоги.
кваліфікація договору
Суд погодився з правовою кваліфікацією договору як підряду та зазначив, що "аналізуючи характер правовідносин, що виникли між сторонами, норми матеріального права, які їх регулюють, угода за своїм змістом та правовою природою є договором підряду".
встановлення фактів невиконання
Ключовим у мотивувальній частині рішення стало встановлення факту невиконання відповідачем договірних зобов'язань:
Матеріали справи не містять жодного доказу того, що відповідач приступив до виконання умов укладеного договору.
Суд констатував, що "доказів, які б свідчили про виконання відповідачем умов договору підряду матеріали справи не містять, а твердження позивача щодо невиконання відповідачем умов договору, жодним доказом не спростовано".
розірвання договору
Суд підтримав правову позицію щодо одностороннього розірвання договору, зазначивши:
позивач скористався правом одностороннього розірвання договору (ч.3 ст. 849 ЦК України) та повідомив про це відповідача, а тому товариство втратило правову підставу для зберігання коштів позивача, а кошти набули статусу безпідставно набутих.
резолютивна частина
Рішенням суду:
- Стягнуто з товариства 4490 доларів США (181 906,96 грн.) основної заборгованості
- Стягнуто судовий збір у розмірі 1890,07 грн.
- Стягнуто витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Висновки
Розглянута справа демонструє важливість активної участі у судовому процесі та належного використання процесуальних можливостей для захисту своїх прав та інтересів.
Рішення набуло законної сили та пред'явлене до примусового виконання.