Перемоги

29 серпня 2017 року постановою Київського апеляційного господарського суду апеляційна скарга ТОВ «І-Х» задоволена частково, рішення Господарського суду міста Києва від 22 травня 2017 року по справі №910/****/17 скасовано. Результат - стягнення на користь Клієнта 40 000 гривень.

Клієнт - підприємство, що торгує та встановлює холодильне та інше промислове обладнання у місті Харкові, звернувся до мене за правовою допомогою у вирішенні спору, пов'язаного з непостачанням Товару і неповерненням передоплати за непоставлений Товар.

Суть спору полягала в тому, що Клієнт-Покупець через інтернет-сайт придбав у відомому Інтернет-магазині садової техніки і електроінструменту промисловий осушувач повітря (Товар), попередньо, за погодженням з Відповідачем, вніс повну вартість передоплати за Товар на його рахунок, проте Відповідачем товар не був поставлений, був проданий іншому покупцеві, а грошові кошти у вигляді передоплати - не були повернуті.

Справа розглядалася судом першої та апеляційної інстанції в 2017 році. Суд першої інстанції ухвалив рішення, яким відмовив Клієнту в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд мотивував своє рішення тим, що на момент пред'явлення позову до суду, Позивач не звертався до Відповідача за постачанням Товару, а тому, не має права пред'являти позов про повернення коштів за непоставлений Товар. Крім того, Суд вважав неналежним доказом звернення до Відповідача за постачанням Товару електронну переписку між Сторонами спору.

Мною, в інтересах Клієнта, була подана апеляційна скарга на вказане рішення, в якій я звернув увагу апеляційного суду на те, що в матеріалах справи є роздруківки електронного листування між позивачем та відповідачем щодо поставки Товару, і що таке листування є належним доказом.

Крім того, я звернув увагу апеляційного суду на те, що даний спір регулюється Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до якого, докази, представлені в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно зі статтею 36 господарського процесуального кодексу України, а також на статтю 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», згідно з якою, юридична сила електронного документа не може заперечуватися виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Суд апеляційної інстанції, уважно і всебічно дослідивши обставини і матеріали справи, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з підстав, в ній викладених.

Для себе з цієї справи я зробив такі висновки і уроки:

 Суд, як і раніше, в 21 столітті, критично ставиться до електронного листування як доказу позовних вимог;

 Правильний документообіг на підприємстві - запорука швидкої і безпроблемною перемоги в будь-якому судовому спорі;

Не слід боятися оскаржити рішення суду з яким незгодні - ризик втратити судовий збір та витрати на правову допомогу з лишком окупаються рішенням на Вашу користь.

Всім удачі у вирішенні Ваших спорів!