Перемоги

Справа не в грошах – справа в Справедливості!

У 2018 році поставлено крапку у дворічній війні Клієнта – Підприємства з монтажу телекомунікаційного обладнання з Оператором стільникового зв’язку – ПрАТ «Телесистеми України» (оператор PeopleNet, далі - Оператор), яке належить відомому бізнесмену із міста Дніпропетровська.

Суть спорів – Клієнт-Підрядник на підставі договору генерального підряду з Оператором виконав всі необхідні роботи для введення в експлуатацію та функціонування телекомунікаційних веж мобільного зв’язку, при цьому Клієнт за власний рахунок та власними силами виконував всі роботи, придбавав матеріали, обладнання та оплачував роботу робітників.

Оператор в свою чергу не виконав частину своїх зобов’язань у зв’язку із тим, що його позиції на ринку істотно похитнулись і бізнес почав поступово згортатись.

Всього адвокату Чугуєнку Дмитру було доручено ведення 3 справ:

Одне виконавче провадження та 2 судових справи, одна з яких, після закінчення судового розгляду, також потребувала примусового виконання.

2 роки боротьби і результат – 2:1 на користь Клієнта у вигляді отримання грошових коштів на рахунок підприємства у повному обсязі, що можна вважати відмінним результатом, враховуючи довготривалі та запеклі судові спори, ухилення від виконання рішень судів, а також позасудові методи протистояння.

Розуміючи свою малозначність у боротьбі з опонентом, Клієнт неодноразово заявляв, що не вірить в Справедливий суд, вважає, що шанси досягнути результату є ілюзорними, але не здавався.

На питання: «Чому Ви продовжуєте боротись?», він відповідав:

«Справа не в грошах [за які ми боролись – прим.], справа в Справедливості!».

Для адвоката Дмитра Чугуєнка питання зневіри Клієнта в Правосуддя та ефективний судовий захист – це завжди виклик.

«Чому я завжди намагаюсь вселити в Клієнтів віру в Справедливий суд?
Тому, що я бачу його [Справедливий суд] щодня. З моєю допомогою, як адвоката та представника, суд сотні разів відновлював порушене право, і в мене немає причин сумніватись в тому, що цього разу буде по-інакшому.»

Адвокат Дмитро Чугуєнко

1. (Не)виконавче провадження.

З перших днів примусового виконання стало очевидним, що Боржник вживає всіх можливих заходів з метою недопущення стягнення з нього грошових коштів за боргами, яких на той час назбиралось біля 5 мільйонів гривень. При цьому «підтримка і розуміння» у нього були щонайменше на рівні Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва, а можливо навіть і вище.

На жаль, приватних виконавців тоді (2016 рік) ще не було, а тому, Державна виконавча служба була безальтернативною.

Адвокат ознайомився із виконавчим провадженням, здійснив запити до різних установ, зокрема до Регіонального сервісного центру МВС України, щодо наявних транспортних засобів.

В матеріалах виконавчого провадження була довідка про наявні транспортні засоби (близько 50), і всі вони були в розшуку досить тривалий час, тобто більше року.

Водночас жоден із транспортних засобів не був знайдений, що викликало сумніви.

На мій адвокатський запит Сервісний центр МВС повідомив що у боржника дійсно є транспортні засоби, проте постанова про розшук на адресу Сервісного центру не надходила [напевно загубилась на пошті – сарк. прим.].

Крім того, всі рахунки Боржника були арештовані, проте в матеріалах виконавчого провадження була платіжна вимога, якою Боржник добровільно сплатив борг на користь одного із стягувачів.

Як так сталося, що у Боржника не арештований рахунок більше року?

Все просто – банк відмовляв виконавцю у накладенні арешту! Серйозно!

Після того, як адвокат почав тиснути на «совість» державного виконавця такими фактами, буквально протягом тижня Боржник зв’язався із Клієнтом та добровільно погасив борг у повному обсязі - 227527,66 грн.

При цьому, інші стягувачі так і чекали, коли ж вже державний виконавець стягне їх кошти за рішенням суду….

2. Судова справа №1. «Позов задовольнити повністю». Виконання.

Надихнувшись перемогою над виконавцем та Боржником, Клієнт забажав стягнути кошти ще за двома договорами у судовому порядку.

Позовну заяву було подано у наприкінці 2016 року, а остаточне рішення було ухвалено Верховним судом 16 квітня 2018 року.

Під час судового розгляду, адвокат Дмитро Чугуєнко наполягав на тому, що обов’язок Відповідача по сплаті 148 377,88 грн. за виконані монтажно-будівельні роботи є таким що настав, а Відповідач, в свою чергу, стверджував, що не підписував Акт виконаних робіт, що Позивачем не в повному обсязі виконано умови Договору підряду в частині надання акту державної приймальної комісії, що передбачався наказом Міністерства транспорту та зв'язку України "Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у сфері телекомунікацій" від 27.02.2006 N180 та втратив чинність, а також просив застосувати позовну давність до зазначених відносин.

Водночас, суди всіх інстанцій, враховуючи Верховний суд, погодились із доводами та доказами наданими Адвокатом та задовільнили позов у повному обсязі.

Далі було примусове виконання рішення суду, яке знову ж таки виявилось не простим. Знаючи про «маленьку таємницю» виконавця щодо транспортних засобів, адвокат знову почав працювати у цьому напрямку, а також тиснути на виконавця щодо арешту банківського рахунку. Адвокатом направлено ряд клопотань про арешт та оголошення у розшук транспортних засобів, а також про накладення арешту на банківський рахунок.

Важко сказати, чи то пощастило, чи дійсно спрацювали вжиті адвокатом заходи, але за декілька місяців борг було погашено Боржником у повному обсязі добровільно.

3. Судова справа №2. Невиправна помилка.

У цій справі, Клієнт намагався стягнути 128780,24 грн. боргу за Договором підряду із того самого Відповідача і за майже тих самих обставин.

Запеклі судові бої тривали 2 роки та пройшли два кола інстанційного розгляду, проте досягнути перемоги в цій справі не вдалось через дві критичні помилки Клієнта:

  1. Акт приймання-передачі виконаних робіт було передано в руки незрозуміло якому представнику Відповідача, без відмітки про отримання, а …
  2. З моменту виникнення права вимоги за Договором минуло більше 3 років, та, як наслідок, спливла позовна давність.

На жаль подолати та виправити ці помилки під час судового розгляду виявилось неможливим, та суди відмовили у задоволенні позову, у зв’язку із тим що обов’язок Відповідача по сплаті боргу є таким, що не настав.

РЕЗЮМЕ

За ці 2 роки боротьби і Клієнт і Адвокат багато чому навчились і зрозуміли, але, що є найважливішим – Справедливість і віру в Правосуддя, хоч і частково, проте відновлено!