Пеня по аліментам: стара пісня на новий лад

На прикладі успішно вирішеної судової справи про стягнення неустойки (пені) за прострочення зі сплати аліментів, адвокат Ольга Кухаренко роз’яснює порядок нарахування неустойки (пені) відповідно до вимог чинного законодавства України та діючої судової практики.

Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із примусових способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Нерідко одним із батьків, хто проживає окремо порушується обов’язок з утримання дитини і постає необхідність не лише у стягненні аліментів, а й заборгованості. При неналежному виконанні зобов’язання по сплаті аліментів виникає додаткова фінансова відповідальність у вигляді сплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Завданням неустойки є, насамперед, сприяння належному виконанню зобов’язання, стимулювання платника аліментів до належної поведінки, проте, таку функцію неустойка виконує лише до моменту порушення зобов’язання. Після порушення платником аліментів свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.

Так, згідно зі статтею 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Основною підставою для стягнення неустойки (пені) є, відповідно до статті 196 Сімейного кодексу, наявність вини у платника аліментів. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В іншому випадку, стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною, залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Відповідний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц (опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 16.07.2018 року), який змінив усталені позиції Верховного Суду України у справах №6-94цс15 від 01 липня 2015 року, №6-300цс16 від 16 березня 2016 року, №6-1554цс16 від 02 листопада 2016 року та сформував новий підхід до нарахування неустойки (пені) на заборгованість по простроченню сплати аліментів.

Неустойка (пеня) розраховується за формулою:

П=(A1*1%*Q1)+(A2*1%*Q2)+……….(An*1%*Qn), де:

П - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, яка обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Варто зазначити про те, що згідно із частиною 1 статті 20 Сімейного кодексу України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 72, ч. 2 ст. 129, ч. З ст. 138, ч.3 ст. 139 цього Кодексу, а тому на правовідносини, які регулюються ст. 196 СК України, не поширюються дія норм ЦК України про позовну давність.

Крім того, при виконанні розрахунку зверніть увагу на те, що розмір пені не може перевищувати 100% суми заборгованості за відповідний місяць (стаття 196 СК України)

Резюмуючи, зробимо висновки про те, що відійшло у минуле правило нарахування неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, де сума неустойки обмежувалася лише кількістю днів у місяці, в якому повинен був сплачений періодичний платіж. Це призводило до того, що запобіжна, виховальна та відновлювальні функції пені, фактично зводились нанівець.

Велика Палата Верховного Суду переглянула принципи розрахунку пені зі сплати аліментів, внаслідок яких, її розмір значно збільшиться.

Правову позицію сформульовано наступним чином: