20 грудня 2018 року страхова компанія сплатила Клієнту додатково 47 676,68 грн. страхового відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП на підставі Постанови Київського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року.

Даний спір можна віднести до категорії складних, а його судовий розгляд у суді першої та апеляційної інстанції тривав більше року.

Складність даного спору полягає в тому, що судова практика, зокрема практика вищих судів України склалася не на користь потерпілих.

Якщо страхова компанія не сплатила ні копійки – потерпілий має право звернутись до суду із позовом про стягнення страхового відшкодування зі страховика.

Але якщо із 100 тис. грн. заподіяної шкоди страховик сплатив 5 тис. грн. – такі дії майже неможливо оскаржити, оскільки презюмується правомірність розрахунку та виплати страхового відшкодування страховиком.

Абсурдність такої практики полягає в тому, що страховик зацікавлений сплатити якомога менше і для цього має достатньо інструментів – від законодавства до «кишенькових» оцінювачів, які працюють у тісному взаємозв’язку із страховиком і про об’єктивність та незалежність яких не може бути й мови.

І. Обставини справи.

У квітні 2017 року в місті Хмельницькому відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Клієнта та застрахованого автомобіля Винуватця, в результаті якої, автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення власника застрахованого транспортного засобу (далі - Винуватець) визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу.

Цивільна відповідальність Винуватця застрахована на підставі договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів з Приватним акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ" (далі – Страховик).

16 травня 2017 року Потерпілий звернувся до Страховика із заявою про страхове відшкодування.

27 червня 2017 року судовим експертом на підставі заяви Клієнта від 12 травня 2017 року виконано експертне автотоварознавче дослідження Автомобіля, на підставі якого складено  Висновок, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту Автомобіля, внаслідок його пошкодження при ДТП 14.04.2017 року, складає: 96046,42 грн., величина втрати товарної вартості Автомобіля в результаті його пошкодження і наступного впливу наслідків ремонту складає 17707,83 грн., що разом становить вартість матеріального збитку у сумі 113 754,25 грн.

11 серпня 2017 року Страховиком здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 48 369,74 грн., що становить ПОЛОВИНУ від розміру реально заподіяної шкоди.

Оскільки, відповідно до чинного законодавства та Договору страхування, розмір ліміту відшкодування шкоди, заподіяної майну внаслідок ДТП становить 100 000 гривень, а Страховиком сплачено лише 48 369,74 грн., з нього підлягали стягненню 96046,42-48 369,74=47 676,68 грн.

ІІ. Судовий розгляд.

У вересні 2017 року адвокат Чугуєнко Д.В., діючи в інтересах Клієнта звернувся до Подільського районного суду міста Києва із позовом про стягнення зі Страховика недоплаченої суми страхового відшкодування в межах ліміту та стягнення з Винуватця ДТП величини втрати товарної вартості Автомобіля в результаті його пошкодження.

Відповідач – Страховик заперечував проти задоволення позову з таких підстав:

1-й Довід Страховика. Підписаний акт огляду пошкоджень транспортного засобу є підтвердженням факту його погодження та ознайомлення з встановленими пошкодженнями, а тому Потерпілий не має права оскаржити розмір страхового відшкодування.

Зазначений Акт містив перелік деталей та опис пошкодження, який є орієнтовним, тому що на другому аркуші Акту огляду зазначено, що автомобіль потребує огляду в умовах СТО, оскільки може мати приховані пошкодження.

Крім того, цей акт не містив суми заподіяної шкоди, а тому висновок Відповідача про узгодженість заподіяної шкоди є помилковим.

При цьому, Страховик посилався на Постанову Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.06.2016 року у справі №297/1540/15-ц, відповідно до якого акт огляду транспортного засобу є належним доказом узгодження розміру страхового відшкодування.

Адвокат зазначав, що цей документ, який містить незастережені виправлення та визначає лише орієнтовний перелік пошкоджень та деталей, не може вважатись доказом узгодження заподіяної шкоди, а відтак належним та достовірним доказом в розумінні статей 77-79 ЦПК України.

2-й Довід Страховика. Висновок експерта, виконаний на замовлення Потерпілого не повинен бути прийнятий судом до уваги, через те, що відповідно до пункту 34.2. статті 34 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ», Позивач має право звернутись до експерта виключно у випадку нез’явлення аварійного комісара чи експерта.

Адвокат не погоджувався з  такими висновками, оскільки Страховиком допущено помилкове ототожнення права страхувальника звернутись до експерта у разі його нез’явлення на місце ДТП із правом на доведення своєї правової позиції у суді за допомогою належних та допустимих доказів, а тому, висновок експерта на замовлення Потерпілого є таким самим належним та допустимим доказом, як і висновок Страховика.

В свою чергу у відповіді на відзив адвокат звернув увагу Суду на невідповідність та недостовірність висновку оцінювача Страховика через втручання в роботу системи «Аудатекс», неповного врахування переліку деталей, що підлягають заміні та ремонтних робіт, що підлягають виконанню.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції погодився із доводами Відповідача та відмовив Клієнту у задоволенні позову в частині, що стосується стягнення різниці страхового відшкодування зі Страховика.

ДОВОДИ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

• підписаний з боку Позивача Акт є беззастережним його погодженням з переліком пошкоджень транспортного засобу та їх вартістю.
• Звіт наданий Страховиком є належним та допустимими доказом, а Висновок наданий Потерпілим, викликає у Суду сумніви, тому що під час огляду транспортного засобу не був присутній представник Страховика, а за час, що минув з моменту ДТП до моменту складання Висновку Позивача могли виникнути нові (інші) пошкодження, ніж ті що зазначені в Акті.

ТЕКСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

На зазначене рішення суду було подано апеляційну скаргу.

Одночасно із поданням апеляційної скарги, Позивачем заявлено клопотання про проведення автотоварознавчої експертизи з метою усунення розбіжностей в оцінці пошкоджень, завданих транспортному засобу, яке було задоволено апеляційним судом, незважаючи на заперечення Страховика.

За результатами експертного дослідження, встановлено, що вартість відновлювального ремонту становить навіть більше, ніж зазначив експерт у висновку на замовлення Потерпілого.

Як наслідок, 27 листопада 2018 року, Київський апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та задовільнив позов у повному обсязі, при цьому стягнувши всі судові витрати, включаючи витрати на оплату послуг адвоката.  

ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ.

• Разом з тим, не дивлячись на те, що позивач погодився з переліком пошкоджень, зазначених експертом, підписавши акт огляду транспортного засобу без застережень, суд першої інстанції не звернув увагу на таке.

  Як убачається з акту огляду транспортного засобу, крім переліку пошкоджень було зазначено про необхідність додаткового огляду автомобіля на станції технічного обслуговування, оскільки є вірогідність додаткових пошкоджень.

  Ця обставина дає можливість зробити висновок, що уповноваженим представником страхової компанії встановлена необхідність додаткового огляду транспортного засобу, оскільки усі спричинені ушкодження виявити на місці було неможливо.

  Однак, у порушення наведеної рекомендації такий огляд за участю представника ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" проведений не був, а 18 квітня 2017 року вже був складений звіт ТОВ "Завод Трансмаш-К" відповідно до якого вартість матеріального збитку без врахування втрати товарної вартості зазначеного автомобіля становить 55 700 грн. 91 коп.

• Фактично не погодившись з розрахунком, який зроблено ТОВ "Завод Трансмаш-К", позивач звернувся до експерта для визначення розміру матеріальної шкоди, відповідно до висновку якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Audi A4, внаслідок його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді становить 96 046 грн. 42 коп.; вартість матеріального збитку становить 113 754 грн. 25 коп.; величина втрати товарної вартості - 17 707 грн. 83 коп.

  Крім того, на стадії апеляційного провадження з метою встановлення дійсної вартості відновлювального ремонту зазначеного транспортного засобу, призначено судову автотоварознавчу експертизу, виконання якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, згідно висновку якого за результатами проведення автотоварознавчої експертизи вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного станом на 14 квітня 2017 року, складала 115 630 грн. 15 коп.

  Висновок судової автотоварознавчої експертизи свідчить про те, що розмір матеріального збитку завданого позивачу є навіть більшим ніж у висновку експертного автотоварознавчого дослідження, наданий позивачем в обґрунтування своїх вимог.

  Визначення судом першої інстанції розміру матеріального збитку на підставі звіту Страховика є помилковим, оскільки зазначений звіт не містить всіх пошкоджень транспортного засобу, зокрема, про що було зазначено представником страхової компанії в Акті огляду транспортного засобу від 18 квітня 2018 року.

  За таких обставин колегія суддів вважає, що висновки суду про відмову у задоволенні позову в частині позовних вимог Страховика про стягнення страхового відшкодування, не відповідають обставинам справи, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в цій частині і ухвалення нового рішення про задоволення позову.

ТЕКСТ РІШЕННЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

ІІІ. Висновки.

• Потерпілий має право стягнути додаткове страхове відшкодування в межах страхового ліміту у судовому порядку, якщо доведе, що оцінка, яка виконана оцінювачем Страховика є заниженою, за умови належного обґрунтування та активної позиції під час розгляду справи.
• Розрахунок та стягнення додаткового страхового відшкодування не є нескладною категорією справ для судів та потребує уважного вивчення кожного доказу та доводу.
• Суди першої інстанції схиляються до Страховиків.
• Практика Вищих судів минулих літ не є аксіомою для судів.
• Суди критично ставляться до експертної оцінки, виконаної на замовлення Потерпілого, а витрати на її проведення є марними.
• Висновок судового експерта, виконаний під час судового розгляду є дієвим механізмом усунення суперечностей між висновками сторін та дозволяє ефективно протидіяти заниженню страховими компаніями страхових виплат.