20 вересня 2019 року відбулася дискусійна панель на тему: «Кіднепінг» - межа відповідальності», організована Комітетом цивільного права та процесу Ради адвокатів Київської області, членкинею якого є адвокатка, старша партнерка адвокатського об’єднання «Дісп’ютс» Ольга Кухаренко.

До дискусійної панелі було залучено кваліфікованих експертів, серед яких: адвокатки Юлія Бойко та Тетяна Кондратенко, які розповіли про проблемні питання сімейного кіднепінгу, причини та підстави викрадення дитини одним із батьків.  

Акторка, психологиня, громадська діячка, сімейна радниця Віта Кравале (Чигріна), розповіла, що до неї як до сімейного радника часто звертаються із проблемами сімейного кіднепінгу та запропонувала присутнім адвокатам при захисті тої чи іншої сторони звертати увагу на забезпечення інтересів дітей задля уникнення катастрофічних наслідків, як для них самих, так і для батьків. Також, Вітою Кравале, з чим погодилась Ольга Кухаренко, було запропоновано створення антикризових соціальних центрів до яких будуть вилучати дітей, які опинилися заручниками сімейних негараздів і стали об’єктами негативного впливу і страждань під час сімейного кіднепінгу. Головною метою таких центрів має стати збереження психологічного та фізичного здоров’я дітей.

Начальниця відділу сімейної політики Служби у справах дітей Печерської районної в місті Києві державної адміністрації – Іванна Кожушок-Литвинова, яка була запрошена комітетом в якості експерта, розповіла про проблеми правового регулювання протиправної зміни місця проживання дитини одним із батьків, ефективну взаємодію адвоката зі службою у справах дітей та звернула увагу присутніх на тому, що адвокатам слід більш уважно підходити до складання заяв/звернень до служби у справах дітей виходячи із її (Служби) повноважень.

Запрошений експерт ад’юнкт докторантури та ад’юнктури Національної академії внутрішніх справ, капітан поліції – Сергій Ткаченко, звернув увагу адвокатів, в яких випадках доцільно звертатися до поліції із заявою про викрадення дитини та кваліфікувати дії одного із батьків за статтею 146 КК України.

Крім того, С. Ткаченко звернув увагу на тому, що роль правоохоронних органів у цій категорії справ полягає у тому, щоб встановити де перебуває дитина і чи не загрожує їй небезпека.

Засновниця громадської організації «Центр допомоги» - Анастасія Гур’янова, розповіла присутнім про взаємодію адвоката з громадськими організаціями та чим саме громадські організації можуть допомогти в ситуації, коли один із батьків переховує дитину.

Адвокатка, членкиня комітету цивільного права та процесу РАКО Ольга Кухаренко поділилися власним досвідом з ведення такої категорії справ та запропонувала адвокатам алгоритм дій при викраденні дитини одним із подружжя.

Так, адвокату при веденні такої категорії справ, необхідно отримати інформацію у Клієнта про те:

• де зареєстрована дитина;
• чи існує спір між батьками про визначення місця проживання дитини;
• чи визначено у договірному чи судому порядку місце проживання дитини;
• чи створено належні та комфортні умови для життя та здоров’я дитини за постійним місцем проживання;
• хто із батьків займався вихованням та доглядом за дитиною;
• чи відоме місце перебування дитини з другим із батьків.

Вчинити дії:

• у разі відсутності інформації про дійсне місцезнаходження дитини – звернутися до правоохоронних органів із заявою-повідомленням про викрадення дитини та встановлення дійсного місцезнаходження дитини;
• звернутися із заявами до служби у справах дітей про проведення обстеження житлово-побутових умов та про проведення бесіди з одним із батьків, який вчинив протиправну поведінку;
• звернутися до суду із позовною заявою про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання;
• у разі відсутності доступу до дитини – подати заяву про забезпечення позову шляхом доступу до дитини;
• отримання рішення суду та виконавчого листа про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання;
• примусове виконання рішення за допомогою державної виконавчої служби та повернення дитини за попереднім місцем проживання.   

Кожна конкретна ситуація потребує детального юридичного аналізу та правової оцінки, а тому, запропонований алгоритм дій не може слугувати як безапеляційний варіант вирішення сімейного спору при вчиненні протиправної поведінки одного із батьків при зміні місця проживання дитини.